Дизайн ванної кімнати з душовими кабінами

Дизайн ванної кімнати з душовими кабінами

Ванна кімната – це не просто місце для гігієни. Це куточок дому, де починається наш ранок і завершується вечір. Саме тут теплий душ змиває втому, а дзеркало відображає перші усмішки нового дня. Чи може ванна кімната з душем бути затишною оазою, а не тісним утилітарним приміщенням? Авжеж може! В сучасному світі, коли ритм життя прискорюється, дизайн ванної кімнати набуває особливого значення – він має поєднати красу і комфорт, стиль і практичність. Недарма знаний дизайнер інтер’єрів Альберт Гедлі зауважив: «Дизайн – це усвідомлення власного способу життя. Кімнати слід облаштовувати не для показу, а для вашого благополуччя». Ці слова особливо актуальні, коли ми плануємо інтер’єр ванної кімнати – простору, покликаного дарувати щоденне відчуття затишку та свіжості.

Отже, як облаштувати ванну кімнату із душовою кабіною так, щоб вона стала вашою гордістю і улюбленим місцем в домі? Розгляньмо всі аспекти – від вибору душової кабіни до підбору стилю інтер’єру, матеріалів оздоблення, кольорової гами та оптимального планування. Крок за кроком створимо дизайн, вартий захоплення.

1. Вибір душової кабіни

Планування дизайну ванної часто починається з ключового питання: ванна чи душова кабіна? Душові кабіни стрімко завойовують популярність завдяки своїй практичності. Вони компактніші, сучасні на вигляд і, як правило, економніше витрачають воду. Перед тим як придбати душову, варто розібратися в основних видах кабін та врахувати всі нюанси вибору.

Основні види душових кабін: Більшість моделей на ринку можна поділити на дві великі категорії – відкриті та закриті. Відкриті душові кабіни не мають даху і встановлюються безпосередньо на підлогу. Фактично, це душові куточки з однією-двома огороджувальними стінками зі скла чи пластику та зливом у підлозі. Вони виглядають мінімалістично, ніби розчиняються в просторі ванної кімнати. Такий варіант ідеальний для сучасних інтер’єрів і малих приміщень – ніщо зайве не захаращує простір. Втім, слід подбати про якісну гідроізоляцію підлоги, аби вода не потрапляла за межі душової зони. Натомість закриті душові кабіни (їх ще називають боксами) оснащені піддоном і дахом, утворюючи повністю герметичну «капсулу» для купання. Це можуть бути як прості кабіни, так і багатофункціональні бокси з гідромасажем, парою тощо. Закриті моделі гарантують, що бризки води не вилетять назовні, а тепло всередині зберігатиметься довше – своєрідний міні-спа у вашій ванній. Компромісним рішенням є кутові душові кабіни. Вони можуть бути як відкритими, так і закритими, але ключове – монтуються в кутку приміщення і мають трикутну або радіальну форму. Кутові моделі допомагають максимально ефективно використати простір маленької ванної кімнати, де кожен сантиметр на рахунку. Існують також душові кабіни з глибоким піддоном, який за потреби може замінити невелику ванну – в ньому зручно купати дітей або навіть замочувати білизну.

Переваги та недоліки душових кабін у порівнянні з ванною: Душова кабіна дарує те, чого не дасть жодна ванна – швидкість та економія. Прийняти душ займає лічені хвилини, до того ж витрата води суттєво менша, ніж при наборі цілої ванни​. Це важливо і для екології, і для сімейного бюджету. Кабіна компактна: встановивши її замість довгої ванни, ви звільняєте місце для пральної машини чи додаткової шафки​. До того ж сучасні моделі душових мають безліч «фішок»: тропічний душ, гідромасажні форсунки, ароматерапію, підсвічування – справжній футуристичний дощ просто вдома. З іншого боку, ванна – це про насолоду і релакс. Ніщо не зрівняється з можливістю полежати в теплій воді з піною після важкого дня​. У ванній простіше викупати немовля чи навіть домашнього улюбленця. Тому рішення залежить від вашого стилю життя. Якщо ви постійно поспішаєте, душова кабіна стане вашим найкращим другом. Але якщо любите поніжитися – можливо, варто знайти місце і для ванни, хоча б невеликої.

Не варто забувати і про недоліки душових кабін. Головний – у кабіні доведеться митися стоячи (якщо тільки це не комбінація з піддоном-ванною). Любителі полежати у воді можуть відчувати, що втратили маленьку розкіш. Компактні моделі кабін іноді тіснуваті – не кожному сподобається обмежений простір, особливо людям високого зросту чи повної комплекції. Скляні стінки кабіни потребують догляду: на них швидко з’являються краплі й наліт, які доведеться регулярно витирати. До того ж якісна душова кабіна, як правило, коштує дорожче, ніж проста ванна. Отже, рішення “ванна чи душ” – це баланс між комфортом і практичністю, традицією та сучасністю. А можна спробувати поєднати обидва варіанти: наприклад, встановити ванну зі скляною шторкою, що перетворює її на душовий бокс 2-в-1. Такий компроміс дозволяє і полежати у піні, і швидко прийняти душ, не заливаючи підлогу водою.

Приклад поєднання ванни і душової кабіни у просторій кімнаті: окрема скляна душова зона та кутова ванна утворюють справжній домашній SPA. Світлі бежеві тони плитки і велике дзеркало додають інтер’єру розкоші.

На що звернути увагу при виборі душової кабіни: Коли рішення на користь душу прийнято, починається найцікавіше – вибір конкретної моделі. Щоб дизайн ванної кімнати з душовою кабіною тішив око і був зручним, врахуйте кілька моментів. Матеріали і міцність: переконайтеся, що скло в огородженні – загартоване (при розбитті воно розсиплеться на дрібні безпечні фрагменти). Товсте прозоре скло виглядає дорого і стильно, до того ж стійке до подряпин. Бюджетні моделі часто мають стінки з акрилу чи полікарбонату – вони легкі й різноманітні за дизайном, але з часом можуть мутніти або дряпатися. Піддон кабіни – ще один важливий елемент. Акриловий піддон теплий на дотик і гасить шум води, сталевий – міцний, але вода по ньому дзвенить, керамічний (фаянсовий) – красивий, проте холодний і може тріскатися від удару. Механізм дверей: продумайте, як дверцята кабіни відкриватимуться у вашій ванній. Якщо місця обмаль, обирайте розсувні двері на роликам – вони плавно їздять вздовж стінки і не потребують додаткового простору. Розпашні двері на петлях потребують вільного місця назовні, зате дають широкий проєм для входу. Існують також складані дверцята “книжкою” – цікаве рішення для дуже тісних приміщень. Обов’язково перевірте плавність ходу і надійність фурнітури: дверцята мають легко відчинятися і зачинятися герметично, без просвітів. Габарити: душові кабіни випускаються різного розміру – від компактних 80×80 см до просторих 120×90 см і більше. Для людини середнього зросту мінімально комфортною вважається кабіна 90×90 см: у меншу можна фізично вміститися, але рухи будуть обмежені. Висота піддону теж важлива – низький бортик (5–10 см) зручніший для заходу, тоді як високий (20–30 см) може слугувати міні-ванною. Особливості встановлення: перед покупкою врахуйте розташування зливу в піддоні (чи співпаде він з каналізацією), можливість регулювання ніжок за висотою, потребу герметизації швів. Іноді варто довірити монтаж професіоналам: неправильно встановлена кабіна може протікати або навіть просісти під вагою. Не забудьте і про висоту стелі: відкриті моделі потребують хорошої вентиляції у ванній кімнаті, а високі закриті бокси можуть не стати в приміщення з низькою стелею.

На перший погляд деталей багато, але ретельно обрана душова кабіна стане серцем вашої оновленої ванної кімнати. Визначившись із сантехнікою, переходимо до творчого етапу – вибору стилю інтер’єру.

2. Дизайн ванної кімнати з душовою кабіною – вибір стилю інтер’єру

Стиль інтер’єру ванної кімнати визначає настрій, з яким ви починатимете свій день. Кожному хочеться, щоб оточення відображало його характер: комусь ближче стримана класика, а хтось у захваті від брутального лофту чи затишного провансу. Вибираючи стиль, орієнтуйтесь на власні вподобання і загальну концепцію житла. Чи має ваша ванна бути спокійною гаванню, чи, навпаки, заряджати енергією? Розгляньмо п’ять популярних напрямів оформлення інтер’єру ванної кімнати з душовою кабіною – від вічної класики до ультрасучасного мінімалізму.

2.1. Дизайн ванної кімнати в класичному стилі

Класичний стиль – це про елегантність поза часом. Уявіть мармурові або керамічні стіни у світлих кремових тонах, витончені візерунки ліпнини на стелі, золочені змішувачі та ручки – ніби ви перенеслися в аристократичний особняк. Дизайн ванної кімнати в класичному стилі тяжіє до симетрії та багатих матеріалів. Навіть якщо простір невеликий, можна додати нотки класики: дзеркало в різьбленій рамі, бра з кришталевими підвісками, тумба під умивальник із фігурними ніжками. Як вписати сюди душову кабіну? Дуже просто: оберіть модель з мінімально помітними прозорими стінками і класичним хромованим профілем. Скляна душова перегородка не зруйнує атмосфери старовинного будуара, зате додасть інтер’єру сучасної зручності. Можна використовувати й шторку для душу – з багатим орнаментом або монограмами, підхоплену китицями, вона виглядатиме доречно, наче театральна завіса. Для оздоблення стін в класичній ванній кімнаті чудово підходить керамічна плитка під мармур, декоративні молдинги, панелі з благородних порід дерева (за умови хорошої вентиляції). Колірна гамма – світла, тепла: молочний, беж, шампань, оливковий, з акцентами золота або бронзи. У такій ванні душова кабіна стає ненав’язливою – вона дає комфорт, але не привертає до себе всю увагу, лишаючи головну роль витонченим деталям інтер’єру.

2.2. Дизайн ванної кімнати в сучасному стилі

Сучасний стиль – вибір тих, хто цінує лаконічність і функціональність. Тут панує принцип «менше – значить більше». Головні риси: чіткі лінії, мінімум декору, максимум чистих площин та світла. Кольори зазвичай нейтральні – білий, сірий, чорний, іноді з яскравими акцентами. Ванна кімната дизайн якої виконаний в сучасному стилі, часто побудована на контрастах: наприклад, білосніжні стіни і чорна підлога, або навпаки – темно-сірі стіни і біла сантехніка. Душова кабіна тут стає центральним елементом, демонструючи технологічність. Найкраще впишеться душова кабіна зі створками з прозорого скла без рам. Така конструкція виглядає легкою та майже непомітною – ніщо не заважає милуватися стриманою геометрією плитки чи фактурою стін. До речі, про стіни: в сучасному стилі популярні великоформатні плити керамограніту під бетон або камінь, фарбування вологостійкою фарбою, використання скла і металу. Можна зробити акцентну стіну в душовій зоні – облицювати її яскравою мозаїкою чи плиткою з 3D-ефектом, щоб привертала увагу. Освітлення – вбудовані споти на стелі, світлодіодна підсвітка дзеркала, можливо, приховане підсвічування ніш. Жодних громіздких люстр чи різьблених бра – все лаконічно і стильно. Меблі – підвісні тумби, приховані системи зберігання, мінімум фурнітури. В такій ванній ніщо не відволікає від головного – насолоди душем. Скляна кабіна, сталевий душовий гарнітур, блискучі змішувачі – все це створює атмосферу сучасного SPA, де кожен ранок перетворюється на заряд бадьорості під струменями води.

2.3. Дизайн ванної кімнати в скандинавському стилі

Скандинавський стиль – це про затишок, простоту і близькість до природи. Він немов каже: «Нехай буде світло!» Адже основний колір тут – білий, доповнений м’якими відтінками сірого, блакитного, бежевого. Інтер’єр скандинавської ванної кімнати з душовою кабіною буде світлим, легким і функціональним. Стіни часто фарбують або облицьовують білою матовою плиткою, підлогу роблять сірою чи пісочною (наприклад, плитка під світлий сланець або дерево). Обов’язковий елемент – дерево або його якісна імітація. Це може бути стільниця під умивальником з натурального дерева, дерев’яні полиці для рушників, навіть стіна або її частина, оздоблена вологостійкими дерев’яними панелями. Дерево привносить тепло в прохолодну гаму скандинавського стилю. Душова кабіна в такому інтер’єрі зазвичай відкрита або напіввідкрита: наприклад, скляна перегородка без дверей (формат walk-in) або прозорі дверцята в тонкому хромованому профілі. Ніяких шторок з рюшами – все гранично просто і практично. Щоб маленька ванна кімната з душем здавалася просторішою, використовують багато білого кольору і дзеркал, скляні поверхні, хороше освітлення. У скандинавському стилі доречні живі рослини (якщо є вікно або достатнє штучне освітлення): поставте горщик із невибагливим сансевієрією або розташуйте вазон на відкритій полиці – зелений акцент оживить інтер’єр. Декор – мінімальний, але душевний: плетені кошики для білизни, стриманий геометричний візерунок плитки на підлозі, кілька рамок із мотивуючими написами або фотографіями природи на стінах. Скандинавський стиль дарує відчуття спокою і порядку. Заходячи в таку ванну, ви ніби потрапляєте на північне узбережжя – де прохолода моря поєднується з теплотою дерев’яної сауни. І душ приймати особливо приємно, коли навколо панує така збалансована атмосфера.

2.4. Дизайн ванної кімнати у стилі кантрі

Стиль кантрі – це сільська романтика та теплий домашній затишок. Він відмінно пасує для тих, хто любить природні матеріали і ностальгує за бабусиним будинком у селі (але з сучасним комфортом). Ванна кімната у стилі кантрі ніби каже: розслабся і забудь про міську метушню. В оздобленні переважають дерево, камінь, кераміка ручної роботи. Стіни можуть бути обшиті дерев’яною вагонкою або пофарбовані у теплі тони (оливковий, теракотовий, кремовий). Підлога – плитка «під дерево» чи справжня теракотова кераміка. Меблі нагадують вінтажні: комод під умивальник, відкрита дерев’яна етажерка для рушників, дзеркало в рамі зі штучним старінням. Уявляється навіть чавунна ванна на лев’ячих ніжках… Але як щодо душової кабіни? Цілком реально вписати і її! Один із варіантів – душова кабіна з матовим або рифленим склом, щоб надати ефекту ретро. Існують моделі з декоративним литим візерунком на склі, що чудово пасуватиме кантрі-антуражу. Каркас кабіни може бути бронзовим або мідним (або пофарбованим під такі метали) – під старовину. Ще рішення: душова ніша зі шторою. Встановіть піддон в алькові, облицюйте стіни плиткою під камінь або мозайкою, а замість дверей повісьте красиву тканинну завісу з квітковим принтом – ось вам і душова, і автентичний вигляд збережено. У стилі кантрі доречні декоративні деталі: сухоцвіти в керамічній вазі на полиці, мереживні фіранки на вікні, плетені кошики для дрібниць, ковані гачки для халатів. Освітлення тепле, м’яке: наприклад, підвісний світильник-ліхтар або бра зі стриманими абажурами. Ванна кімната дизайн якої виконаний у стилі кантрі, випромінює душевність. Заходиш у неї – і ніби опиняєшся в заміському будиночку, де за вікном сад, пахне деревом і травами. Душова кабіна, вписана в кантрі, подарує вам насолоду водою під акомпанемент цієї затишної атмосфери.

Затишний інтер’єр ванної кімнати у стилі кантрі: дерев’яна стеля, приглушені натуральні кольори та скляна душова кабіна, що не порушує сільського шарму. Поєднання дерева і каменю надає відчуття єднання з природою.

2.5. Дизайн ванної кімнати в стилі лофт

Для сміливих і творчих натур чудово підійде стиль лофт. Він народився в переобладнаних під житло фабричних приміщеннях, тож несе в собі дух промислової естетики. Лофт впізнати легко: цегляні або бетонні стіни, відкриті труби, високі стелі та великі простори. Але навіть у маленькій ванній кімнаті можна втілити елементи цього брутального стилю. Основна палітра – сірі, коричневі, чорні тони, багато матових фактур. Стіни можна облицювати плиткою під бетон або залишити частину з грубої кладки (або її імітації). На підлогу підійде темний керамограніт, можливо з іржавим відтінком під металік. Душова кабіна в стилі лофт часто має характерну деталь: чорний металевий каркас з ґратами. Ви, мабуть, бачили такі в дизайнерських журналах – скляна перегородка з накладними чорними профілями, що ділять скло на квадрати. Така душова виглядає суперстильно і одразу задає тон всьому інтер’єру. Усередині можна встановити душову систему темного кольору (чорну або графітову) – зараз багато виробників пропонують сантехніку в промисловій естетиці. Якщо ж такий варіант занадто зухвалий, підійде і проста прозора кабіна, але з чорними ручками та петлями. Лофт любить контрасти текстур: поруч з гладеньким склом душової можуть розташовуватися шорсткі стіни. Замість звичних шафок – відкриті полиці з грубого дерева або металеві стелажі. Дзеркало можна вибрати кругле в тонкій рамі або прямокутне в масивній дерев’яній оправі – як у старому заводському цеху. Декор мінімальний: хіба що графічні чорно-білі постери на стіні чи нестандартний світильник (наприклад, підвісний патрон з вінтажною лампою Едісона). Освітлення, до речі, краще зробити зональним: окреме підсвічування дзеркала і загальне світло у вигляді трекових софітів або тих самих лофт-ламп. Ванна кімната в стилі лофт – це свіжо і оригінально. Вранці вона бадьорить своєю чесною простотою: бетон, скло, метал – нічого зайвого, все «як є». А ввечері, при приглушеному світлі, перетворюється на інтимний куточок, де шум міста залишається за стінами. Приймаючи душ у такій атмосфері, відчуваєш себе героєм стильного кіно про мегаполіс.

3. Популярні матеріали оздоблення

Оздоблювальні матеріали для ванної кімнати – це як фарби для художника. Від їхнього вибору залежить і зовнішній вигляд, і довговічність інтер’єру. Сучасний ринок пропонує безліч варіантів, і кожен має свої плюси. Розгляньмо найпопулярніші матеріали, якими облицьовують стіни та підлогу у ванних кімнатах, зважимо особливості кожного. Важливо підібрати такі оздоблення, щоб вони гармоніювали зі стилем дизайну та слугували багато років, незважаючи на високу вологість і перепади температур.

3.1. Керамічна плитка

Керамічна плитка – безперечна класика оздоблення ванної кімнати. Вона, мов вічний камінь, витримує випробування водою та часом. Плитку виготовляють із запеченої глини, покритої шаром міцної глазурі. В результаті отримуємо матеріал, стійкий до вологи, пари, миючих засобів. Сучасна керамічна плитка вражає різноманіттям дизайнів: від білосніжної глянцевої «метро» (невеликі прямокутники, як у паризькому метро) до великих плит під мармур або яскравих середземноморських візерунків. У маленькій ванній кімнаті з душовою кабіною часто використовують плитку світлих відтінків – вона відбиває світло і робить приміщення візуально просторішим. Переваги керамічної плитки: гігієнічність (не вбирає бруд, її легко мити), вогнестійкість, екологічність. До того ж холодна на дотик плитка прекрасно поєднується з системою «тепла підлога», тож виходити з душу на підігріту підлогу – справжнє задоволення. Єдине, про що варто подбати, – це хороша затирка для швів з антисептичними властивостями, аби між плитками не заводився грибок. Загалом, керамічна плитка – мов полотно, на якому ви малюєте свій дизайн ванної кімнати. Нейтральний фон чи яскраві акценти, монотонна кладка чи хитромудра «ялинка» – можливості майже безмежні.

3.2. Керамограніт

Керамограніт – «старший брат» керамічної плитки, ще витриваліший і міцніший. Це штучний камінь, отриманий при спіканні суміші глин, кварцу і пігментів під дуже високим тиском і температурою. Керамограніт не боїться практично нічого: ні води, ні подряпин, ні ударів. За міцністю він перевершує звичайну кераміку, тому годиться і для підлоги, і для стін, і навіть для облицювання душового піддону. Поверхня керамограніту може бути матовою, полірованою або структурованою. Часто цей матеріал використовують, коли хочуть досягти ефекту натурального каменю або дерева, але з меншими клопотами. Є чудові колекції керамограніту, що імітують мармур, граніт, сланець, дерево різних порід, бетон, металічні ефекти. Наприклад, для ванної кімнати в стилі лофт підійде сірий керамограніт «під бетон» на стінах, а для скандинавської – світлий під дерево на підлозі. Великий плюс: керамограніт майже не пористий, отже не вбирає воду зовсім. Він також стійкий до стирання, тому ваш ремонт збереже первозданний вигляд на роки. З мінусів – цей матеріал доволі холодний і твердий; якщо впустити на підлогу керамічну пляшечку, швидше розіб’ється вона, ніж пошкодиться плитка. Та для ванної це скоріш плюс, адже міцність – запорука довговічності. Керамогранітні плити бувають великого розміру (наприклад, 60×60 см чи навіть 120×240 см), тож кількість швів мінімальна – стіна виглядає монолітною. Такий прийом часто використовують в сучасних дизайнах ванних кімнат з душовими кабінами, щоб досягти ефекту цілісності поверхонь. Якщо бажаєте інтер’єр «як у п’ятизірковому готелі» – керамограніт під мармур з тонкими сірими прожилками створить цю розкішну картинку. І практичність при цьому буде на найвищому рівні.

3.3. Мозаїка

Мозаїка – це цілий світ, складений із дрібних шматочків. Оздоблення мозаїкою здатне перетворити ванну кімнату на справжній витвір мистецтва. Мозаїчні плитки, зазвичай розміром 2×2 або 5×5 см, наклеєні на сітку, що спрощує монтаж. Матеріали для мозаїки можуть бути різними: кераміка, скло, камінь, смальта. У дизайні ванних кімнат часто застосовують скляну мозаїку – маленькі блискучі квадратики, які красиво виблискують при освітленні. Палітра кольорів безмежна, зустрічаються навіть мозаїки з ефектом хамелеону чи золотим напиленням. Де використати мозаїку? Популярний прийом – виділити нею душову зону. Наприклад, всі стіни ванної зробити однотонною плиткою, а стіну в душовій кабіні викласти мозаїчним панно, що привертає погляд. Це може бути абстрактний градієнт від блакитного до білого (наче вода розчиняється в повітрі) або складний орнамент. Мозаїка незамінна для облицювання криволінійних поверхонь: нею можна оздобити округлий умивальник, арку, колону чи ту ж напівкруглу чашу ванни. Вона гнучко лягає на будь-які форми. Практичність мозаїки теж на рівні – якісна скляна чи керамічна мозаїка витривала, легка в догляді (гірше з натуральним каменем – його пори можуть вбирати забруднення, але спеціальні просочення вирішують цю проблему). Варто лише пам’ятати, що швів між маленькими плиточками буде багато, а отже затирці слід приділити увагу: найкраще епоксидна – вона не темніє від вологи. Мозаїка чудово комбінується з іншими матеріалами. Наприклад, смуга мозаїки уздовж стіни може стати «бордюром» між різними видами плитки або прикрасити дзеркало як рама. Цей матеріал відкриває великі можливості для творчості. Ваша душова кабіна може перетворитися на морську печеру, викладену бірюзовою мозаїкою, або на східний хамам із золотими і синіми візерунками – все залежить від фантазії. Але навіть невеликі акценти з мозаїки роблять дизайн ванної кімнати більш вишуканим і індивідуальним.

3.4. Штукатурка

Декоративна штукатурка у ванній кімнаті? Чому б і ні! Звісно, мова про спеціальні вологостійкі суміші, які після висихання не бояться вологи. Перевага штукатурки – вона дозволяє створити безшовні, монолітні поверхні з цікавою фактурою. Один з трендів останніх років – мікроцемент (мікротопінг). Це тонкошарова штукатурка на основі цементу і полімерів, яку наносять на стіни і підлогу, отримуючи суцільне покриття без єдиного шва. Виглядає дуже сучасно, особливо в мінімалістичних та лофт-інтер’єрах: поверхня може бути як гладкою, так і злегка шорсткою, ніби бетонною. Колірна гамма – сіра, графітова, піщана, теракотова, будь-яка (пігмент додається у суміш). Мікроцемент стійкий до води та стирання, його навіть в душових кабінах застосовують – замість плитки. Крім мікроцементу, є й інші види декоративних штукатурок: під мармур (венеціанська), травертин, з перламутровим ефектом, з імітацією шовку тощо. Венеціанська штукатурка, приміром, чудово пасує класичному стилю – стіни виглядають як гладкий полірований камінь, але коштує таке оздоблення немало і потребує майстерності при нанесенні. Бюджетніший варіант – фарбована структурна штукатурка. Стіна спочатку покривається рельєфним шаром (створюються хвилі, борозни, зерниста фактура), а потім фарбується водостійкою фарбою потрібного кольору. Рельєф можна залишити і монохромним, і виділити сухим пензлем (коли виступаючі деталі забарвлюються в світліший тон). Наприклад, для стилю кантрі підійде штукатурка «короїд», пофарбована в кремово-білий колір – стіни матимуть затишний рустикальний вигляд. Важливо: штукатурка у ванній потребує хорошої вентиляції. Якщо вологість часто буде дуже високою, краще комбінувати її з плиткою: наприклад, у душовій зоні – плитка, а решта стін – декоративна штукатурка. Зате цей матеріал відкриває масу можливостей для індивідуального дизайну. Жоден інший не дасть такого безшовного простору і грі світлотіней на фактурі. До того ж, при бажанні колір стін можна перефарбувати через кілька років, освіживши інтер’єр без глобального ремонту.

3.5. Шпалери

Здавалося б, шпалери – найнесподіваніший вибір для ванної. Але сучасні вологостійкі шпалери здатні витримати складні умови санвузла. Це можуть бути спеціальні вінілові шпалери на флізеліновій основі, склошпалери або навіть фотошпалери із захисним покриттям. Звісно, шпалери не варто клеїти там, де на них прямим чином ллється вода (всередині душової кабіни чи над ванною без шторки). Але в зоні умивальника чи на протилежній від душу стіні – чому б ні? Шпалери здатні додати інтер’єру ванної кімнати виразності з мінімумом зусиль. Наприклад, ви оформлюєте ванну у сучасному стилі, стримано: білі стіни, скляна душова кабіна… І одну зі стін (або її верхню частину) клеїте шпалерами з яскравим тропічним принтом – великими листками монстери чи фламінго. Вуаля, ванна набуває характеру, ніби ви в модному готелі Маямі! Або інший підхід: пастельні шпалери з дрібними квіточками для ванної в стилі прованс – чудово пасуватимуть до білого емальованого душового піддону і ретро-кранів. Дуже ефектно виглядають 3D-фотошпалери: скажімо, панорамний вид на пляж або водоспад на всю стіну, що візуально розсовує межі кімнати і створює настрій. Головне – обирати шпалери, стійкі до вологи і плісняви. Багато європейських фабрик мають колекції саме для ванних кімнат: такі шпалери вкриті вінілом і додатково ламіновані, їм не страшні бризки (їх можна протирати вологою губкою). Монтаж теж потребує відповідного клею з протигрибковими добавками. Ще один лайфхак: шпалери можна комбінувати з фарбуванням або плиткою. Наприклад, низ стін – кахель, а верх – шпалери; стиковий бордюр закривається декоративним плінтусом. Таким чином, найбільш вразлива нижня частина захищена плиткою, а верхню можна декорувати шпалерами будь-якого кольору чи малюнку. Інтер’єр ванної кімнати зі шпалерами набуває “житлового” вигляду, він менш холодний, більш схожий на інші кімнати в квартирі. Особливо це доречно, якщо ванна суміщена з туалетом або є частиною спальні (відкрита планування, як інколи роблять в студіях і апартаментах). Шпалери додають індивідуальності – те, що треба для виразного дизайну.

3.6. Пластикові панелі

Пластикові панелі – практичний і бюджетний матеріал, який часто виручає при швидкому ремонті ванної кімнати. Панелі виготовляють з ПВХ, вони легкі, порожнисті всередині, з глянцевою або матовою лицьовою поверхнею. Кріпляться на каркас або клеєм до стін. Головний їхній плюс – пластикові панелі абсолютно не бояться води. Вони створені спеціально для вологих приміщень, часто їх можна бачити в громадських душових, басейнах. У квартирі пластикові панелі доречні, якщо потрібен економний ремонт без «мокрих» процесів. Наприклад, ви хочете оновити стару ванну на зйомній квартирі або в гуртожитку: панелі легко монтуються буквально за день-два, і кімнату не впізнати. Дизайн панелей буває різним. Є однотонні яскраві або пастельні кольори, є з візерунками, смужками, навіть з фото-друком (скажімо, морська тематика чи квіти). Популярні панелі «під плитку» – на них нанесений малюнок, що імітує шви кахлю, отож здалеку здається, ніби стіна викладена плиточками 20×20 см з орнаментом. Звісно, близько видно, що це цілісна пластикова поверхня, але візерунок додає привабливості. Ще один різновид – панелі ПВХ під мозаїку, з дрібним модульним малюнком. Виглядає досить непогано за малі гроші. Монтаж без зайвого бруду: не потрібно ідеально вирівнювати стіни, адже панелі кріпляться до профілів і приховають нерівності. Між собою вони зістиковуються замком типу «шип-паз», утворюючи майже безшовне покриття. Догляд – просто протерти вологою ганчіркою. Мінуси: пластик є пластик – він не такий міцний, легко подряпати гострим предметом. З часом дешеві панелі можуть втрачати колір під дією світла (жовкнути). Також вигляд у них менш «солідний», ніж у плитки чи каменю. Але як рішення для дачі, орендованого житла або економ-ремонту пластикові панелі поза конкуренцією. З їх допомогою можна сміливо експериментувати з кольорами, бо якщо набридне – замінити не так складно і дорого, як відбивати плитку. Наприклад, сьогодні ви зробили ванну кімнату яскраво-зеленою з глянцевих панелей, а через пару років захотіли спокійний білий інтер’єр – будь ласка, змінюйте облицювання без капітального демонтажу. У контексті дизайну з душовою кабіною пластикові панелі теж застосовні: ними можна зашити стіни самої кабіни (якщо це ніша), зробити стелю (існують спеціальні стельові панелі із spot-світильниками). Для стилю хай-тек підійдуть панелі з дзеркальним напиленням, для класики – з орнаментом «дамаск». Отже, при невеликому бюджеті ванна з панелей може бути також цікавою і охайною.

3.7. Натуральний камінь

Оздоблення ванної натуральним каменем – рішення розкішне в усіх розуміннях. Мармур, граніт, травертин, онікс… Ці матеріали самі по собі створюють неповторну атмосферу багатства і грунтовності. Натуральний камінь найчастіше використовують у просторих ванних кімнатах, де він може «дихати». Приміром, ванна кімната в класичному стилі: підлога і стіни викладені світлим бежевим мармуром, душова кабіна – ніби вирубана в моноліті, з нержавіючим сталевим душем, що контрастує з живою текстурою каменю. Кожна плита мармуру має унікальний малюнок вен і прожилок, природа постаралася на славу – жоден штучний аналог не дасть настільки неповторного візерунку. Натуральний камінь чудово поєднується із склом і металом: прозора душова стінка дозволяє милуватися малюнком кам’яної стіни, а мідна або золота фурнітура підкреслює шляхетність матеріалу. Травертин – камінь теплих, кавово-молочних відтінків з пористою текстурою – пасує для середземноморських, романських мотивів в інтер’єрі. Його часто вибирають для ванн у стилі кантрі або класика. Граніт – темніший і зернистіший, неймовірно міцний (йому не страшні ні вода, ні кислоти), тому ідеальний для підлоги. Чорний полірований граніт на підлозі + білий мармур на стінах = елегантний контраст для сучасної чорно-білої ванної з душем. Онікс – напівдорогоцінний камінь, що пропускає світло. З тонких плит оніксу роблять вставки в стінах, які підсвічують ізсередини – виходить магічний сяючий панно, наприклад, в зоні умивальника або душової. Натуральний камінь може також виступати в деталях: стільниця під умивальник зі слебу граніту, кам’яна мозаїка на підлозі душу тощо. Звісно, такий матеріал вимагає і догляду: більшість порід (крім граніту) доволі пористі, тому їх просочують спеціальними захисними засобами, щоб не вбирали воду і бруд. Поверхні з полірованого мармуру чи травертину слід берегти від кислотних чистячих – можуть залишитися плями. Але краса вартує зусиль. Ванна кімната, оздоблена натуральним каменем, сама по собі справляє ефект «вау». Це вже не просто функціональне приміщення, а домашній курорт, де кожен душ – на вагу золота. Якщо бюджет дозволяє, варто розглянути цей варіант, тим більше що зараз є багато пропозицій каменю на будь-який смак: від гладеньких мармурових плит до дикого каменю рваної фактури (для еко-спа стилю).

3.8. Штучний камінь

Штучний камінь – чудова альтернатива натуральному, коли хочеться розкоші, але з більшою практичністю та меншим кошторисом. Під цією назвою ховається кілька різних матеріалів. По-перше, штучний акриловий камінь – композит на основі мінерального порошку і акрилових смол. З нього виготовляють цілісні стільниці з інтегрованими умивальниками, панелі для стін, піддони для душу. Популярні бренди – Corian, Staron тощо. Перевага – безшовність: можна зробити, наприклад, стіну душової з литого каменю без жодного стику, вода по ній стікатиме, ніде не затримається. Акриловий камінь тепліший на дотик, ніж натуральний, і легше ремонтується (подряпини і потертості поліруються). Колір і текстура – на будь-який смак: однотонні яскраві, спеклери «під граніт», напівпрозорі, з перламутром тощо. По-друге, кварцовий агломерат – матеріал на основі кварцового піску і полімерів. Він твердіший і витриваліший, ніж акриловий, більш схожий на справжній камінь. З кварциту роблять плити для стін і підлоги, стільниці. Він часто імітує мармур чи граніт, але більш однорідний і не потребує герметизації. Кольорова гама штучного каменю широка, що дозволяє підібрати матеріал під конкретний дизайн. Наприклад, у вас ванна в бежевих тонах – можна замовити душовий піддон із литого каменю точнісінько такого відтінку, і він плавно зіллється з підлогою. Або зробити стіни душової з панелей «під онікс» з підсвічуванням, не ризикуючи використовувати крихкий натуральний камінь. Ще один вид штучного каменю – бетонні плитки і панелі, виготовлені за спеціальними формами, з додаванням фарбників. Вони можуть виглядати як дикий камінь або фантазійні 3D-фігури. Такий декор інколи застосовують у сучасних ваннах, особливо в стилі лофт або еко. Наприклад, стіна за умивальником облицьована бетонними панелями з хаотичним рельєфом – виглядає сміливо і об’ємно. Головне, щоб вони були просочені гідрофобізатором. Штучний камінь, як і натуральний, додає інтер’єру вишуканості, але водночас позбавлений деяких недоліків природного матеріалу. Він більш передбачуваний за характеристиками, легший, простіший у монтажі (акриловий камінь формується взагалі без стиків будь-якої кривизни). Тому, якщо хочеться «кам’яного» дизайну ванної з душовою кабіною, варто розглянути і ці сучасні матеріали – інколи вони навіть перевершують природу у зручності.

3.9. Фарба

Завершує наш огляд, можливо, найнедооціненіший матеріал – звичайна фарба. Утім, у випадку ванної кімнати фарба має бути незвичайною: вологостійкою, стійкою до плісняви та стирання. На щастя, зараз практично всі великі виробники лакофарбових матеріалів пропонують спеціальні фарби для кухонь і ванн. Вони створюють на стіні покриття, яке не пропускає воду і яке можна легко мити. Чому варто розглянути фарбування стін у ванній? По-перше, це дає величезну свободу в кольорах. Ви не залежите від асортименту плитки – можете обрати будь-який відтінок за кольоровим вентилятором і отримати саме той тон, який потрібен для вашого задуму. По-друге, фарбовані стіни – гладкі, однорідні, без швів, що візуально розширює простір. По-третє, це відносно недорогий і швидкий спосіб оздоблення: не треба складної укладки, стіна шпаклюється і фарбується валиком. Звісно, в душовій зоні краще мати інший матеріал (плитку, скло), або ж можна пофарбувати і її – тоді треба вибрати фарбу, що витримує прямий контакт з водою (деякі сучасні латексні фарби це вміють, або можна додатково покрити прозорим захисним лаком). В чому краса фарбування? У варіативності дизайну. Можна поєднувати різні кольори, малювати візерунки через трафарет, робити смуги, колор-блоки. Наприклад, верх стін зробити білим, низ – ніжно-блакитним, і пройтися декоративною хвилястою лінією місця переходу кольорів – от вам і мотив морських хвиль у ванній. Або оформити стіну за умивальником в техніці омбре – плавний перехід від світлого відтінку до темнішого. Також фарбовані стіни легко доповнювати декором: наклейками, постерами в рамках (їх можна клеїти без побоювання зіпсувати плитку). Практичність фарби середня: хороша фарба не боїться вологи, але механічно її легше пошкодити, ніж плитку. Зате підфарбувати – справа години. Часто поєднують: нижню частину стін (до рівня 1–1,5 м) роблять плиткою або панелями, а верхню фарбують. Таким чином і захист, і колір. Якщо говорити про стиль, то фарбовані стіни – універсальний фон. Для скандинавського стилю підійде біла або світло-сіра фарба, для класики – ніжний кремовий тон стін в поєднанні з білою стелею, для ретро – м’ятний або блідо-рожевий, для сучасного мінімалізму – чистий сірий або навіть чорний акцент. До речі, так-так, чорні стіни у ванній – сміливе рішення, і таке теж практикують! Звісно, з достатнім освітленням і балансуючи білою сантехнікою. Словом, не варто боятися фарби – вона дає дуже багато можливостей, щоб зробити дизайн ванної кімнати з душовою кабіною по-справжньому унікальним.

4. Вибір кольору для оформлення ванної кімнати

Кольорова гама визначає атмосферу будь-якої кімнати, а у ванній це особливо відчутно. В замкнутому просторі, де ми щоранку прокидаємося під душем, колір може підбадьорити чи, навпаки, заспокоїти перед сном. При виборі кольору слід врахувати і розмір приміщення (відомо, що світлі відтінки розширюють, а темні – звужують), і стиль, і власні вподобання. Розгляньмо кілька найпопулярніших кольорів для ванних кімнат та їх особливості.

4.1. Білий

Білий – безсмертна класика для ванної кімнати. Це колір чистоти, свіжості, новизни. Не дарма більшість сантехніки (раковини, унітази, ванни) традиційно саме білого кольору. Білий інтер’єр ванної кімнати завжди виглядає охайно і «свіжо». Великий плюс білого – він візуально розширює простір, відбиваючи максимум світла. Якщо потрібно створити дизайн маленької ванної кімнати з душовою кабіною та туалетом, варто взяти білий за основу. Білі стіни і стеля немов розсовують межі, кабіна зі скляними стінками майже зникає на їхньому фоні, і кімната здається більшою, ніж є. Але є нюанс: повністю білі, стерильно чисті стіни можуть справляти враження лікарняної палати. Щоб цього уникнути, дизайнери радять комбінувати білий з іншими кольорами. Білий – чудовий фон для будь-яких акцентів. З ним гармонують і нейтральний сірий, і насичений синій чи зелений, і відтінки натурального дерева. Наприклад, біло-сіра гамма створить стриманий сучасний образ, біло-блакитна – нагадає про морський бриз, біло-зелена додасть природи і свіжості. Також можна гратися фактурами: білий колір не обов’язково має бути однаковим усюди. Поєднайте білу глянцеву плитку в душі з білосніжною матовою фарбою на стінах і вибіленим деревом тумби – різні відтінки і текстури білого зроблять інтер’єр цікавішим. Не бійтеся і яскравих плям на білому тлі: яскраво-жовті рушники чи червоний килимок додадуть радості, їх завжди можна змінити за настроєм. Підсумовуючи, білий – це чисте полотно, на якому ви малюєте свій дизайн. Він безпечний і завжди доречний. А акценти розставите на власний розсуд.

4.2. Чорний

Чорний колір у ванній – рішення для сміливців. Він додає драматизму і шику, але потребує обережності. Чорний чудово працює в контрастних поєднаннях. Наприклад, чорна підлога і нижня частина стін + білий верх стін і біла сантехніка – класичне чорно-біле поєднання виглядає дуже стильно й графічно. Або чорний фартух на стіні за умивальником в обрамленні світлих стін – створює акцент і глибину простору. Темні відтінки, втім, візуально зменшують приміщення, тому в маленьких ваннах зловживати чорним не варто – інакше є ризик отримати «чорну дірку». Якщо дуже подобається саме цей колір, краще використовувати його фрагментарно: скажімо, одна стіна в душовій зоні викладена чорним кахлем, а решта стін світлі. Так ми додаємо інтер’єру динаміки, але не крадемо у нього об’єм. Ще одна особливість чорного: на ньому видно все. Кожна крапля висохлої води, вапняний наліт, пил – на чорних глянцевих поверхнях це помітно сильніше, ніж на світлих. Отже, готуйтесь, що при чорній плитці у душовій кабіні її доведеться частіше протирати, аби виглядала ідеально. Можливо, варто обрати матову фактуру – на ній сліди від води не такі кидаються в очі. Чорний колір асоціюється з ніччю, глибиною, містикою. У поєднанні з правильно підібраним освітленням він може надати ванній кімнаті атмосфери затишку і спокою. Наприклад, темно-сіра (майже чорна) стіна і приглушене тепле світло бра створять камерний настрій для вечірнього розслаблення під душем. А зранку яскраве підсвічування дзеркала і контраст чорного кахлю швидше допоможуть прокинутись. Чорний колір дуже полюбляє стиль лофт і сучасну класику. Чорні металеві душові системи, рами перегородок, чорні аксесуари (мильниці, тримачі для щіток) зараз в тренді. Вони добре вписуються на фоні нейтральних стін. Тобто можна не фарбувати всю ванну в вугільний колір, а використовувати чорний у деталях – це додасть чіткості лініям і структурує простір. Таким чином, чорний – колір для акцентів і контрастів. Він, без сумніву, здатен зробити дизайн ванної кімнати з душовою кабіною незабутнім, потрібно тільки грамотно підійти до його дозування.

4.3. Бежевий

Якщо є колір, майже такий же популярний у ванних, як білий, то це різні відтінки бежевого. Кремовий, ванільний, піщаний, колір слонової кістки – усі вони створюють теплу, затишну атмосферу. Бежевий інтер’єр ванної кімнати подобається багатьом за свою нейтральність: він не приїдається, не дратує, підходить під будь-який стиль – від класики до сканді. Світлі бежеві тони, як і білі, допомагають візуально розширити невеличку ванну, при цьому додаючи їй «тепла». Наприклад, якщо чисто-білий здається вам занадто холодним, спробуйте відтінок топленого молока чи шампанського – він все ще світлий, але м’якший для очей. Недарма ванна кімната дизайн якої зроблений в бежевих тонах, часто асоціюється зі spa-салоном: приглушені піщані відтінки, тепле підсвічування, дерев’яні аксесуари – і от ви вже відчуваєте релакс. Є думка, що бежевий – це нудно. Але все залежить від поєднань. Щоб бежевий заграв новими гранями, додайте до нього інші кольори. Він надзвичайно «товариський» і дружить майже з усіма. Хочеться природності – поєднуйте з зеленим (оливковим, м’ятним) або блакитним (бірюзовим, аквамариновим). Хочете елегантності – додайте сірий або коричневий. Можна ввести невеликі акценти яскравих кольорів: рушники кольору фуксії чи сині баночки на поличці – бежевий фон тільки підкреслить їх, сам залишаючись ненав’язливим. Цікавий ефект дає поєднання різних відтінків бежевого між собою. Наприклад, плитка трьох близьких тонів – слонової кістки, крем-брюле і кави з молоком – викладена випадковим «міксом» на стінах. Виходить м’яка варіація кольору, інтер’єр має глибину, але лишається монохромним і спокійним. Бежевий колір часто використовують для створення інтер’єру в стилі спа або еко. Він нагадує колір піску, гальки, дерева – природні матеріали, які розслаблюють. Якщо ваша мета – ванна кімната з душем як оаза відпочинку, беж – прекрасний вибір. Додайте дерев’яні акценти, зелені рослини, свічки – і звичайний вечірній душ перетвориться на ритуал гармонії. Втім, не забувайте про освітлення: при надто жовтому світлі бежеві стіни можуть виглядати занадто жовтими і тьмяними. Краще використовувати нейтральне або тепле біле світло – воно підкреслить ніжність кремових відтінків. Загалом, бежевий – це як улюблена ковдра: завжди до місця, завжди створює комфорт. Може, і не ультрамодно, зате затишно і приємно.

4.4. Синій

Вода і синій колір – нероздільні асоціації. Тому синій у ванній кімнаті є досить поширеним вибором. Він одразу навіває думки про море, небо, прохолоду і свіжість. Синій має безліч відтінків: від ніжно-блакитного, як весняне небо, до глибокого темно-синього, як нічний океан. Світлі блакитні та бірюзові тони діють заспокійливо, вони прекрасно підходять для маленьких ванн – розширюють простір, додають повітря. У поєднанні з білим отримуємо класичний «морський» стиль: наприклад, біла плитка на стінах і блакитна мозаїка в душовій, або смугасті біло-сині шпалери наверху стін (як тільник моряка) – такий дизайн піднімає настрій і щоранку переносить думками на узбережжя. Темні відтінки синього – індиго, кобальт, ультрамарин – виглядають ефектно і розкішно, але як фон для ванної кімнати їх використовують рідше, щоб не затемнювати приміщення. Натомість як акцент – саме те. Наприклад, душова кабіна може бути викладена плиткою кольору морської хвилі, тоді як решта стін нейтрально-сірі. Такий прийом одразу привертає увагу до зони душу – вона стає «родзинкою» інтер’єру. Синій колір добре комбінується з природними матеріалами: деревом, каменем. Уявіть скандинавську ванну: світлі стіни, сіро-блакитна плитка на підлозі і дерев’яна тумба – стримано і зі смаком. Або ванна в середземноморському стилі: білі стіни, сині вставки орнаментальної плитки, підлога теракотова – затишно і яскраво водночас. Якщо хочеться чогось незвичайного, можна використати синій сантехнічний фаянс – зараз виробники роблять унітази і умивальники навіть кольоровими. Темно-синя раковина в поєднанні з золотим краном і обрамленим дзеркалом створить відчуття розкоші в стилі арт-деко. Щоправда, з такими речами важливо не переборщити: один-два кольорові акценти достатньо, решту краще лишити спокійною. Психологічно синій вважається кольором спокою, зниження стресу. Тому після важкого дня синя ванна кімната допоможе розслабитися – тепла вода і «прохолодні» стіни врівноважать відчуття. Зранку ж бадьорий блакитний може, навпаки, освіжити краще за каву. Але будьте обережні з дуже яскравими відтінками (електрик, неон-синій) на великих площах – вони можуть надмірно стимулювати і швидко втомлювати. Якщо подобається такий колір, краще використати його в аксесуарах – наприклад, яскраво-синій килимок або шторка для душу на фоні білій ванни. Підіб’ємо підсумок: синій – один з найприродніших кольорів для ванної кімнати. Правильно вибравши тональність і поєднання, ви привнесете в інтер’єр відчуття чистоти, свіжості і трошки морської магії.

4.5. Сірий

Сірий колір став справжнім хітом сучасних інтер’єрів, і ванні кімнати – не виняток. Сірий часто асоціюється з бетоном, каменем, тобто з чимось надійним і нейтральним. Це чудовий фон, особливо для стилів мінімалізм, лофт, хай-тек. Світлі відтінки сірого (перлинний, димчастий) мають майже ті самі властивості, що й білий – вони розширюють простір, але при цьому менш маркі. Темні (антрацит, графіт) додають глибини і драматизму. Одне можна сказати точно: сірий – один з найбільш універсальних кольорів. Він поєднується практично з будь-якою іншою гамою. Хочете спокійну атмосферу – комбінуйте з білим, бежевим, піщаним. Бажаєте яскравих акцентів – на сірому тлі виграшно виглядає жовтий, рожевий, бірюзовий, помаранчевий. Наприклад, модний прийом: сіра ванна кімната + жовті акценти (шафка, килимок, рама дзеркала). Сірий, як нейтральний, «заспокоює» активність жовтого, і разом виходить стильна пара. Або сірий + рожевий: попелясто-рожевий плитка в душовій і сірий бетон на інших стінах – ніжність в поєднанні з брутальністю створюють цікаву динаміку. Сірий колір має багато тонкощів: він може бути теплим (із домішкою бежевого – «гріж» greige) або холодним (з синім підтонів). Ванна в теплих сірих тонах буде затишнішою, в холодних – стриманішою, «чистішою» на вигляд. У тренді зараз сірий керамограніт під натуральний камінь – з білими розводами під мармур або з дрібною крапкою під граніт. Така плитка дає багатий вигляд і лишається нейтральною. Якщо ви вагаєтесь з вибором кольору – беріть сірий, не прогадаєте. Потім завжди можна оживити його текстилем та аксесуарами іншого кольору. Ще великий плюс сірого – практичність. На сірих поверхнях менш помітні забруднення, наліт, дрібні плями. Особливо хороші у цьому плані середньо-сірі відтінки, ні дуже темні, ні дуже світлі. На підлозі сірий – взагалі оптимальний колір, бо не такий мазкий, як білий, і не такий вимогливий до прибирання, як чорний. Для душової кабіни часто вибирають сірий піддон або зливний трап, щоб не впадав в очі. У плані настрою сірий – колір нейтралітету. Він не збуджує, але й не розслаблює надміру. Для когось це може видатися нудним, але багато хто цінує саме таку нейтральну ванну, де можна відпочити без зайвих подразників. Якщо ж сірий інтер’єр здасться вам занадто «офісним», завжди можна додати елементів дерева – сіро-коричнева комбінація тепла і прохолоди зараз дуже модна. Наприклад, стіни і підлога сірі, а меблі і декор дерев’яні – баланс і гармонія. Отже, сірий – мов благородне полотно, на якому будь-яка картина вдається. Він забезпечить вашу ванну кімнату стильним базисом, а решта залежить від акцентів, які ви додасте.

5. Варіанти планування

Грамотне планування – це те, що перетворює навіть крихітну ванну кімнату на зручний і красивий простір. Особливо актуально це для сучасних квартир, де санвузол часто невеликий або об’єднаний. Розмістити душову кабіну, сантехніку, пральну машину, системи зберігання – задачка, що потребує креативності. Розгляньмо кілька сценаріїв планування: як раціонально використати площу, які рішення допоможуть вмістити все необхідне навіть у ванній кімнаті 4 кв. м, як облаштувати суміщений санвузол і як вдало скомпонувати зону душу з місцем для зберігання та прання.

5.1. Раціональне використання простору у маленькій ванній

Маленька ванна – не вирок для дизайну, а виклик, який ми приймаємо! Якщо габарити кімнати скромні, кожен сантиметр має працювати. От кілька порад, як оптимізувати дизайн маленької ванної кімнати з душовою кабіною:

• Обирайте компактну сантехніку та меблі. Зараз багато виробників випускають лінійки для малих ванн: умивальники шириною 40-50 см, туалети укорочені по довжині, вузькі пральні машини (33-45 см глибини). Душову кабіну краще взяти кутову напівкруглу – модель 80×80 см з округлим піддоном займає менше корисної площі, ніж квадратна. Якщо місця дуже мало, розгляньте варіант душового куточка без піддона (з трапом у підлозі) – просто скляна перегородка відділяє душ від решти простору. Це дозволяє не «різати» кімнату візуально.
• Продумайте схему відкривання дверей. У тісному приміщенні звичайні двері, що відкриваються всередину, можуть блокувати половину ванни. Рішення – розпашні двері назовні (якщо дозволяє коридор) або взагалі замінити на розсувні двері. Модні скляні розсувні двері чудово підійдуть для суміщеного санвузла – вони економлять місце і додають «повітря». Те саме стосується дверцят душової кабіни: розсувні чи складані моделі кращі для малих ванн, щоб не треба було місця для їхнього повороту.
• Використовуйте вертикальний простір. Полиці та шафки тягніть вгору до стелі. Наприклад, пенал-шкаф висотою 2 метри займе всього 30-40 см ширини, але вмістить багато банного приладдя. Над унітазом не пустуйте стіну – повісьте шафку або полиці для рушників, косметики. Навіть над дверима можна прикріпити поличку для зберігання рідко використовуваних речей (запасу миючих, туалетного паперу тощо).
• Світлі кольори та дзеркала – наші друзі. У тісній ванній темні стіни давитимуть, тож краще обирати світлу гаму – білу, пастельну, світло-сіру. Дзеркало бажано велике – хоча б над усією тумбочкою умивальника. А можна зробити і дзеркальну шафку: подвійна користь – і зберігання, і відбиття простору. Дзеркальні чи глянцеві плитки також допомагають «розсунути» стіни візуально.
• Максимум функціональних рішень 2-в-1. В умовах нестачі площі рятують комбіновані предмети. Наприклад, пральну машину можна розташувати під стільницю з умивальником. Зверху виглядатиме як єдиний блок меблів, а місце використано раціонально. Або встановити унітаз із інсталяцією (вбудованим зливним бачком у стіну) – над інсталяцією лишиться ніша, де зручно зробити поличку чи шафку. Раковину можна обрати кутову – інколи кут біля входу пропадає дарма, а так там поміститься умивальник, не заважаючи проходу. Не забуваємо і про такі дрібнички, як гачки, тримачі, органайзери на дверцятах – все, що дозволяє забрати речі з виду і звільнити поверхні.
• Відмова від зайвого. Маленька ванна – це про оптимізацію, тому важливо чесно визначити, що вам дійсно потрібно. Може, немає сенсу ставити біде, якщо можна обійтись гігієнічним душем? Чи, наприклад, велика раковина – чи не краще замінити її компактною і виграти місце для кошика для білизни? Кожен предмет на рахунку, тож плануйте, виходячи зі своїх пріоритетів.

Нехай девізом маленької ванної буде «нічого зайвого» – лише найнеобхідніше, але зі смаком і зручністю. Тоді навіть 3-4 квадратні метри перетворяться на затишний і функціональний куточок.

5.2. Оптимальні рішення для ванної кімнати 4 кв. м з душовою

Площа близько 4 квадратних метрів – типова ситуація для багатьох квартир. Це приблизно 2 × 2 метри, де потрібно розмістити все: і душ, і унітаз, і умивальник, а часто ще й пральну машину. Місця обмаль, але ми вже знаємо декілька трюків з попереднього розділу. Тепер спробуймо скомпонувати конкретно дизайн ванної кімнати 4 кв. м з душовою кабіною.

Варіант планування 1 (кутова душова): у кутку кімнати встановлюємо кутову душову кабіну розміром 90×90 см (або 80×80, якщо зовсім тісно). Бажано – з розсувними дверцятами. Поруч, уздовж тієї ж стіни – унітаз з інсталяцією, компактний. Навпроти душу, вздовж протилежної стіни – тумба з умивальником шириною ~50-60 см. Пральну машину (стандарт 60×45 см) можна поставити під стільницю праворуч від умивальника, якщо дозволяє стіна. Або, якщо дверний проріз заважає, розмістити пралку зліва від умивальника, ближче до кута з унітазом (вона трохи виступатиме вперед, але це прийнятно). В результаті по периметру ми розставили все необхідне, а посередині лишився маленький квадрат під ноги – але його достатньо, щоб розвернутися. В такому плануванні важливо, щоб двері кімнати відчинялися назовні або були розсувні – інакше вони займуть весь «пятачок» перед душем. Таке розташування вважається класичним для суміщеного санвузла.

Варіант планування 2 (душова ніша): якщо вхідні двері зміщені вбік, можна навпроти них зробити душову зону у ніші. Наприклад, відгородити скляною перегородкою простір шириною 120 см і глибиною 80 см – вийде просторий душ. На підлозі душової – трап і ухил, ніякої кабіни, просто скло. Праворуч від душу – унітаз, ліворуч – пральна машина під стільницею, а на тій же стільниці, над машиною – накладна раковина-чаша. Таке рішення (пральна під раковиною) дуже економить місце. При ширині кімнати 2 м впритул стане машинка 60 см і умивальник 50 см – разом 110 см, ще залишається 90 см для унітазу. Цей варіант вимагає точних розрахунків і вивіреного розташування комунікацій, але зате дає доволі зручний великий душ і максимальну компактність іншого. До того ж душова ніша 120 см шириною легко може перетворитися і на ванну при потребі: зараз випускають малогабаритні ванни довжиною 120 см. Якщо раптом ви передумаєте з душем, зможете поставити туди міні-ванну і теж закрити її склом.

Варіант планування 3 (лінійне): коли кімната довгаста (наприклад, 250×160 см, теж ~4 м²), зручно розташувати прилади лінійно уздовж довгої стіни. Скажімо, справа наліво: в кутку душова 80×80, далі унітаз, далі умивальник. А навпроти них – пральна машина в іншому кутку або ниші. Тут важливо, щоб між умивальником і пральною був прохід до душу не менше 55-60 см. Якщо вузько – краще пралку під умивальник або використовувати вузьку модель 40 см. Лінійне планування добре тим, що всі комунікації уздовж однієї стіни, легше монтувати. Мінус – доведеться ходити по всій довжині ванни, щоб дістатися різних зон, але в 2,5 м це не критично.

Щодо зони зберігання в 4-метровій ванні: навісна шафка над умивальником (з дзеркалом) – маст хев. В ній і косметика, і ліки – все сховається. Якщо є інсталяція унітазу – обов’язково робимо шафку над нею (глибина 20 см вистачить для побутової хімії і дрібниць). Або принаймні полиці з кошиками. Кожну нішу варто використати. Часто забудовники роблять у ванній короб (стояки ховають). Він з’їдає місце, але в ньому теж можна прорізати ревізійний люк-шафку для зберігання.

Ідея: порахуйте, скільки людей користується ванною і що саме їм треба там зберігати. Якщо сім’я велика, потрібні місця для всіх шампунів-рушників. Для однієї людини, можливо, вистачить і мінімуму. Від цього залежить, скільки шафок планувати.

Освітлення і колір для 4 м² – як згадували, краще світлі відтінки та гарне освітлення. Але можна й контраст: наприклад, підлога і одна стіна душу – темно-сірі, решта біле. Буде виразно і не зменшить критично простір. Стелю завжди робіть білу глянцеву або матову – вона піднімає висоту.

Отже, 4 квадрати – це малюк, але не безнадійний. Трохи Тетрісу з розміщенням сантехніки, і у вас поміститься все потрібне. Головне – продумати кожну дрібницю на етапі планування і виготовлення меблів/коробів, щоб потім шампуні не стояли на пральній машині через брак полиць.

5.3. Планування ванної кімнати з туалетом

Суміщений санвузол – поширене явище, особливо в невеликих квартирах. Об’єднання ванни і туалету дозволяє заощадити простір на перегородці та дверях і часто виграти кращу планування. Дизайн ванної кімнати з туалетом може бути дуже стильним, хоча дехто і нарікає на незручність для сім’ї (бо не можна одночасно користуватися і душем, і туалетом різним людям). Якщо у вас ванна суміщена, варто приділити увагу зонуванню і гігієнічності.

Перше питання – чи робити якусь перегородку між унітазом і душовою/умивальником? Зазвичай від окремого відділення туалету відмовляються, щоб не захаращувати. Але іноді ставлять декоративну перегородку висотою метр-півтора перед унітазом (наприклад, збоку від дверей), щоб частково його прикрити. Це може бути низька стінка з гіпсокартону або навіть матова скляна панель. Вона виконує роль екрану: якщо хтось заходить, не відразу видно людину на унітазі. Така напівстіна також може слугувати місцем для вбудованих ніш і полиць, або основою для навісного унітаза з інсталяцією. Але якщо ванна зовсім крихітна, краще залишити відкритий простір – буде вільніше.

Хорошим тоном для суміщеної ванної є гігієнічний душ біля унітаза. Це невелика лійка на шлангу зі змішувачем, що кріпиться на стіні поруч. Вона заміняє функції біде, дозволяє зручно набрати воду у відро, промити унітаз і т.д. Важлива дрібниця, яка додає комфорту. Плануйте під неї водопровід заздалегідь.

Щодо розташування елементів, частіше за все туалет ставлять ближче до стояка каналізації (це логічно). Якщо стояк в кутку – там і унітаз. А душову від нього – на відстані, щоб зони не перекривалися. Добре, коли між унітазом і душем є хоча б невеликий простінок чи шафа – психологічно це розділяє функції. Наприклад, душова в лівому кутку, унітаз в правому, між ними – пральна машина або тумба. Але так не завжди виходить.

Інший момент – вентиляція. Для суміщеного санвузла вона критична: і запахи, і волога мають швидко видалятися. Тому подбайте про хороший вентилятор з достатньою продуктивністю, бажано з датчиком вологості або хоча б по таймеру. Так повітря буде завжди свіжим, і об’єднання не створить дискомфорту.

З погляду дизайну, суміщена ванна дає можливість створити єдиний гармонійний стиль без перерви на окремий туалет. Використовуйте це: підлога, стіни, що переходять з душової зони в зону унітазу, можуть бути оформлені одним матеріалом – це цілісно і візуально розширить приміщення. Наприклад, зробіть єдину нішу вздовж стіни над унітазом і в душі, облицьовану контрастною мозаїкою – і красота, і зручно ставити шампуні/дрібниці, і зв’язує дизайн двох зон.

Не забувайте про дрібниці: тримач для туалетного паперу, йоржик – все це теж частина інтер’єру. Зараз є стильні настінні комплекти, що можуть вписатися навіть в самий модний дизайн (матові чорні – для лофту, золоті – для класики, приховані – для мінімалізму). Їхнє правильне розташування підвищує зручність (папір під рукою, йоржик непомітний але доступний).

Суміщений санвузол може стати затишним домашнім spa, якщо грамотно все облаштувати. Не бійтесь об’єднання – краще мати одну більш простору і гарну ванну, ніж дві тісних комірчини. А як бути, коли треба по черзі? Можна передбачити замок на двері та домовленості в родині 🙂. Зрештою, комфорт щоденного користування часто переважує рідкісні незручності одночасного користування.

Компактна суміщена ванна кімната з душем і туалетом: кутова душова зона зі скляними дверцятами, підвісний унітаз і мінімалістичний умивальник використані для економії місця. Світлі плитки і велике дзеркало візуально розширюють простір.

5.4. Поєднання душової, зони зберігання та пральної машини

В сучасній квартирі ванна кімната часто виконує багато функцій: тут ми і купаємось, і пере одяг, і зберігаємо побутову хімію, косметику, рушники. Особливо складно все це розмістити, коли замість ванни встановлено душову кабіну – вона займає інше місце, але звільняє площу там, де колись був край ванни (де нерідко ставили пральну машину). Тому плануючи інтер’єр ванної кімнати з душовою кабіною, треба відразу вирішити, куди подіти пральну машинку і шафки.

Найпопулярніше рішення – поставити пральну машину під стільницю. Це може бути спільна стільниця з умивальником (як ми вже згадували). У такому разі варто обрати вбудовувану пральну машину або модель з фронтальним завантаженням стандартної висоти ~85 см, але без верхньої кришки (це дасть додаткові 2-3 см, щоб вписати під стільницю висотою 90 см). Над машинкою робиться суцільна плита-стільниця з вологостійкого матеріалу (штучний камінь, пластикова ламінована плита тощо), а в ній врізаний умивальник. Так ми отримуємо єдиний блок, який займає місця не більше, ніж просто тумба з раковиною, але при цьому в ньому сховано велику техніку. Поруч чи над умивальником варто передбачити місця зберігання: дзеркальну шафку, шафки під раковиною навколо пральної (наприклад, шухляда під умивальником для дрібниць і вузька вертикальна шафа-пенал біля машинки – для порошків і пляшок).

Якщо простір не дозволяє поєднати з умивальником, ставте пральну машину окремо, але над нею обов’язково зробіть поличку або шафку. Над машинкою часто пустує повітря – а дарма. Навіть відкрита полиця з кошиками для білизни/речей вже корисна. Дехто монтує над пральною ще й сушильну машину (в колону). Це зручно, але в малих ваннах таке нечасто зустрінеш через брак місця по ширині і висоті (потрібно кріпити, щоб не впало при вібрації).

Душова кабіна та зона зберігання можуть співіснувати, якщо використовувати простір над нею або під нею. Наприклад, якщо кабіна з піддоном і є місце між верхом кабіни та стелею – там можна зробити антресольну шафку для рідко використовуваних речей (валізки, коробки). Або якщо душова ніша – над входом в нішу поличка. Під душовою зоною навряд чи щось зберігатимеш (хіба що піддоном-ванночкою), тому краще організувати зберігання поряд.

Корисний лайфхак: інколи роблять нішові шафки в товщі стін. Якщо стіна ванної межує з коридором або кімнатою, можна вбудувати неглибоку шафку, доступну з боку ванни, в товщу цієї стіни. Вона займе 10-15 см від сусіднього приміщення, зате у ванній не виступатиме, ідеально для зберігання рушників, банок тощо. З фасадами під колір стін – буде майже непомітна.

Щоб поєднати все і не створити хаосу, важливо спроєктувати меблі на замовлення під свої розміри. Стандартні тумби можуть не врахувати ні ніш, ні виступів, ні пральної. А от виготовлені під конкретну кімнату шафки використають максимально кожен куточок. Наприклад, тумба під умивальником матиме виріз під сифон і місце для порошку біля пралки; шафа-пенал може точно стати між душовою кабіною і стіною, закриваючи зазор і додаючи сховищ; антресоль над дверима – в тому ж стилі. Такі речі дуже покращують ергономіку.

Не забудьте і про дрібні органайзери: полички в душовій (куточки або врізні ніші в стіні – останні дуже охайні і не займають місця, їх варто передбачити ще на етапі ремонту), вішалки і гачки на дверях, стакани для щіток на стіні. Все, що можна підвісити – підвісьте, щоб не захаращувати горизонтальні поверхні. Особливо актуально, якщо у вас мало шафок – тоді стіни стануть місцем зберігання: рейлінги, полички.

Таким чином, навіть невеличка ванна кімната з душем може вмістити і пральну машину, і все приладдя, якщо ретельно спланувати вертикальне і горизонтальне використання простору. Душова кабіна часто навіть допомагає – звільняє трішки місця для шаф, яке раніше «з’їдала» ванна. Поєднання функцій – тренд сучасного житла, і ваша ванна не виняток: продумайте її як багатофункціональний модуль, де кожен елемент доповнює інший. Тоді ні пралка, ні купа шампунів у душі не порушать ідилії стилю.

6. Висновок та заклик до дії

Створення стильного інтер’єру ванної кімнати з душовою кабіною – це захоплива подорож, на якій ви відкриваєте для себе безліч дизайнерських можливостей. Ми розглянули і технічні моменти вибору душової, і творчі аспекти дизайну – від класики до лофту, від плитки до шпалер, від білого до чорного. Як бачимо, навіть найменша ванна кімната може засяяти, якщо підійти до її облаштування з душею і розумом. Важливо пам’ятати, що ванна кімната, дизайн якої ви ретельно продумали, служитиме вам не тільки місцем для гігієни, а й особистим куточком релаксу та натхнення.

Наостанок кілька загальних порад для створення дійсно прекрасного інтер’єру ванної кімнати з душовою кабіною:

• Цілісність стилю. Підтримуйте вибраний стиль у всіх деталях – від оздоблення до аксесуарів. Якщо це мінімалізм – сховайте все зайве, якщо класика – нехай кожна ручка і світильник відображають епоху. Єдність стилю дарує відчуття гармонії.
• Якісні матеріали. Не економте на тому, що забезпечує довговічність: сантехніка, гідроізоляція, вентиляція, плитка. Краще обрати простіший дизайн, але якісні елементи, ніж шикарний вигляд, що швидко втратить блиск через зношення.
• Освітлення і колір. Подбайте про хороше світло – і загальне стельове, і локальне біля дзеркала. Правильна температура світла (4000-5000K для дзеркала) забезпечить натуральне відображення. Колірна схема нехай буде не надто рябою: 2-3 основні кольори достатньо, щоб інтер’єр виглядав стильно. І пам’ятайте про психологію кольору – нехай ваша ванна налаштовує вас на потрібний лад.
• Деталі роблять різницю. Красивий дозатор для мила, пухнасті рушники, зелене горнятко з рослинкою, ароматичні свічки – ці маленькі штрихи оживляють простір. Як писав відомий дизайнер Чарльз Еймс, «деталі не просто деталі, вони створюють дизайн».

Сподіваємося, що ці поради надихнули вас на оновлення власної оселі. Нехай ваша нова ванна кімната з душовою кабіною стане тим місцем, куди щоранку хочеться забігти з радістю, а ввечері – не хочеться виходити, настільки там добре. Ви теж відчуваєте приплив ідей? Тоді час діяти – сміливо беріться за планування, обирайте вподобаний стиль, грайте з кольорами. Ваш дизайн-проєкт уже чекає на реалізацію!

Діліться в коментарях, який стиль ванної кімнати вам найближчий: можливо, вас зачарувала елегантна класика чи імпонує стриманий скандинавський мінімалізм? Чи, може, у вас вже є досвід перетворення крихітної ванни на зручний простір – тоді розкажіть, які рішення стали для вас порятунком. Нам цікава ваша думка і історії! Якщо ця стаття була вам корисною – натискайте «поділитися», збережіть собі, щоб не загубити ідеї, та розкажіть друзям, які теж задумали ремонт. Створюймо оселі своєї мрії разом – з натхненням та творчим підходом, як це робила свого часу Леся Українка, перетворюючи слова на поезію. Нехай і ваш інтер’єр буде поезією затишку і краси. Успіхів у ремонті та до нових зустрічей у наших наступних матеріалах!

40 Иследов